СТИСК, у, ч.
1. Дія за знач. стиска́ти, сти́скувати. Цементи та бетони відзначаються тим, що мають високі показники міцності на стиск (Компл. використ. вапняків.., 1957, 62); Рука в неї була суха, маленька, але в стискові цієї маленької сухої руки почувалася неабияка сила та воля (Перв., Атака.., 1946, 71); Професор душив Бузину за горло, а той безпорадно випручувався з міцних Отавиних стисків (Загреб., Диво, 1968, 447); // Біль при утрудненому диханні. Всякі немочі під старість до його чіплялись.. Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (Укр. поети-романтики.., 1968, 571).
2. Дія і стан за знач. стиска́тися, сти́скуватися 1, 2, 4, 5. Висока середня густина Сонця пояснюється величезним стиском сонячних надр (Астр., 1956, 96); Як забути серця ніжні стиски, Милої легенький каблучок! (Рильський, III, 1961, 317).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 702.