Слово "стислий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТИ́СЛИЙ, а, е.

1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); І знову надходять, і знов Заяви до партії. Стислі. Суворі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 258); Стислу і разом з тим цільну характеристику і виклад учення Маркса він [В. І. Ленін] дав в статті «Карл Маркс» (Біогр. Леніна, 1955, 142); // Невеликий обсягом, розміром. Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (Рильський, II, 1946, 164); Книга віршів В. Сосюри «Поезія не спить».. невелика, стисла (Рад. літ-во, 1, 1963, 12).

◊ Сти́слі нау́ки, заст.- те саме, що То́чні нау́ки (див. то́чний). Належить бажати появи дальших випусків географії, як і книжок із царини інших наук (бажало б ся, головно, зі стислих наук) (Драг., І, 1970, 259).

2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий. Борись за стислі строки сівби і не послаблюй боротьби! (Укр.. присл.., 1955, 372); Житловий будинок, який складають з.. блоків-кімнат, може бути споруджений у гранично стислі строки (Наука.., 6, 1959, 18); // розм. Уривчастий (про звуки); короткий. Тишина повисла сумом на землі, тільки чути стислі постріли в селі (Голов., Поезії, 1955, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 705.