Слово "стихійний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТИХІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до стихі́я 2, 3. [Орест:] Сам я, може, й не піду на риск, не шукатиму його,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Л. Укр., II, 1951, 28); [Орест:] Я сам не знаю, що зо мною робиться, коли я бачу огнище пожежі, се щось стихійне, непереможне (Л. Укр., II, 1951, 28); — Ну, годі! отямлюсь… — кажу я до себе.Стихійним чуттям підлягати не треба (Крим., Вибр., 1965, 71); Кооперація, яка грунтується на поділі праці, або мануфактура, спочатку являє собою стихійне, природно виросле утворення (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 366); Будівництво комунізму — не стихійний процес, а свідома історична творчість мільйонів (Ком. Укр., 1, 1961, 24); // Спричинений дією стихії. Дівчина дивилася в море, бурхливе, грізне в своїй стихійній величі (Шиян, Переможці, 1950, 57); Все, що творилося навкруги.., ..сприймалося ним досі скоріше не як війна, а як стихійне якесь явище, як, приміром, землетрус чи смерч (Гончар, III, 1959, 42); Це були гамазеї, де переховувався недоторканний запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (Донч., III, 1956, 9); // Характерний для стихії (у 2 знач.); неусвідомлений. — Підпал — це не боротьба з класовим ворогом; це стихійна дрібновласницька ненависть або дрібненька помста (Стельмах, II, 1962, 395); Не єсть то міць, коли вона стихійна (Тич., II, 1947, 202); // Який діє несвідомо. Погляд на народного творця-співця як на доконче неосвічену людину, стихійного виразника так званого народного духу — це ж погляд чисто ідеалістичний і неприйнятний для нас (Рильський, IX, 1962, 206).

∆ Стихі́йний матеріалі́зм — теоретично неусвідомлюване переконання людини в об’єктивному, тобто незалежному від людської свідомості, існуванні предметів, явищ природи й закономірностей її розвитку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 707.