СТОВБО́ВАТИЙ, СТОВБУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стовп (у 1 знач.). Довгі, рідкі, м’які коси поприлипали до його стовбоватої голови (Н.-Лев., І, 1956, 117); Містечко.. прибрало назву «Кривий Ріг». Це був той центр залізорудної промисловості, що про нього свідчили розкидані ген навколо по.. гірських плато чорні стовбуваті чотирикутні шапки-копри (Досв., Вибр., 1959, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 719.