Слово "стовбур" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТО́ВБУР, а, ч.

1. Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки. Через голі стовбури ялин та смерек блищить вода в Дунайці (Н.-Лев., II, 1956, 414); На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Довж., І, 1958, 85); Стовбуром називають стеблову, більш-менш вертикально розташовану частину дерева, що несе на собі гілки (Сад. і ягідн., 1957, 34); * Образно. Довкола мене широким замкнутим кругом клубилися стовбури диму (Фр., II, 1950, 63); * У порівн. Зенітка з-під землі Виростає, наче стовбур дуба (Воронько, Тепло.., 1959, 94); // розм. Стебло великої трав’янистої рослини. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Коцюб., II, 1955, 393); Ігор просунув під зав’язку товстий стовбур соняшника і разом з Докійкою поніс кавунище до грузовика (Донч., V, 1957, 143).

∆ Генеалогі́чний сто́вбур — те саме, що Родові́дне де́рево (див. де́рево). Трапляється, що виникає підозра на складну успадковану хромосомну патологію.. Доводиться вивчати генеалогічний стовбур (Наука.., 12, 1971, 10).

◊ Піти́ в сто́вбур: а) сильно розвинути квітконосне стебло за рахунок інших частин рослини (про коренеплоди). Картопля не цвіте, в стовбур пішла; б) вирости великим, але нерозумним. Благаєм же тебе дітву гойдати Так, щоб вона у стовбур не пішла,Їй, разом з серцем, розум колихати (П. Куліш, Вибр., 1969, 377).

2. Назва різних тканинних утворень, які мають вигляд трубки, стрижня. Всі без винятку периферійні нервові стовбури мають чітко виражені індивідуальні властивості (Знання.., 8, 1970, 22); Безумовні рефлекси, як відомо, здійснюються через спинний мозок, мозковий стовбур, мозочок, підкіркові вузли (Розв. науки в УРСР.., 1957, 302).

3. Вертикальна або похила частина шахти, що має вихід на поверхню. Стовбур шахти поглинув кліть з.. кількома десятниками (Досв., Вибр., 1959, 199); Недалеко від шахтного стовбура.. в насунутому на плечі шахтарському шоломі стояв майстер (Чорн., Красиві люди, 1961, 6).

4. Вірусна хвороба помідорів, при якій квітки рослини деформуються, а плоди стають дерев ’янистими і непридатними для споживання або й зовсім не утворюються. При зниженій вологості і при надмірно високих температурах помідори в значній мірі уражуються стовбуром (Овоч., 1956, 228); З вірусних хвороб помідорів поширені.. мозаїка, скручування та стовбур (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 297).

5. перен., лайл. Про неповоротку, незграбну або нерозумну людину. Що робити в селі — він не знав. Але й мовчки чекати дурним стовбуром вже не годилося (Козл., Ю. Крук, 1957, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 719.