СТОКРО́ТКА, и, ж. (Bellis L.). Однорічна чи багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих із дрібними білими, рожевими або червоними квітками. [Лучицька:] А ось у затишку молоденькі стокротки й нагідки, тільки що розцвіли (Стар., Вибр., 1959, 426); Вадим ішов.. вузенькою стежкою, яка в’юнилась серед заростів ромашок, стокроток (Бойч., Молодість, 1949, 206); Для бордюрів використовуються стокротки багаторічні з білими або блідо-рожевими квітками (Весн. флора, 1955, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 726.