Слово "столовий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до стіл1 1. Столова дошка.

2. Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі. Мати виставлялася і з столовими приборами, і з потравами перед молодим паничем (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Найкращою столовою білизною вважається лляна (Наука.., 11, 1972, 65).

3. Признач. для харчування. В умовах високої температури повітря треба суворо додержувати питного режиму і пити воду, в якій є столова сіль (Наука.., 8, 1959, 26); // Який іде на їжу людям (про овочі, фрукти). — Є в мене картопля, буряки столові, капуста квашена… (Шиян, Баланда, 1957, 37); Столовий виноград України приваблює своїми смаковими якостями і ароматом (Наука.., 2, 1957, 21); Столові гарбузи добре зберігаються в скиртах соломи або сіна (Колг. Укр., 9, 1956, 43).

∆ Столо́ве вино́ — сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев. із виноградного соку без додавання цукру й спирту. Столові вина виготовляють з різних плодоягідних соків, забарвлення їх буває біле, рожеве й червоне (Укр. страви, 1957, 384).

4. рідко. Признач. для їдальні. Столовий гарнітур; Столова лампа.

5. спец. Який має плоску вершину і стрімкі, урвисті схили (про гори, підвищення). Словенський.. карст являє собою високе столове плоскогір’я (Вісник АН, 3, 1957, 53); Плоскогір’я — високі рівнини, або столові гори (Курс заг. геол., 1947, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 727.