СТОРОЖО́ВЩИНА, и, ж. Плата, податок за сторожування кого-, чого-небудь. — Платимо [панам] подимне.. та два гроші сторожовщини та за майстерню… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 735.