СТО́ЇЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що сті́йбище. Переселенці заїжджались на простору.. галяву, де колись збиралося чумацьке стоїще (Стельмах, І, 1962, 20); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь (Коцюб., II, 1955, 320); Вже недалеко стоїще. Його ще не видно, але відчувається. До нього.. стікаються стада з усіх сторін (Хотк., Довбуш, 1965, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 725.