СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок. Стравохід — це м’язова трубка, що має в довжину близько 25 см і є прямим продовженням глотки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 93); У більшості хребетних стравохід не має ні розширень, ні залоз (Знання.., 11, 1969, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 746.