Слово "страховий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРАХОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до страхування (у 2 знач.). До відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади та органів державного управління належать: а) встановлення Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки і контроль за її додержанням;.. й) керування страховою і ощадною справою (Конст. УРСР, 1969, 7); // Признач. для соціального страхування. В нашім купе їдуть сільська вчителька, її донька.. і службовець якогось страхового бюро (Гончар, Зустрічі.., 1950, 4); // у знач. ім. страхові́, ви́х, мн. Гроші, які вносять або одержують при страхуванні.

∆ Страхова́ оці́нка — визначення вартості будівель, що належать окремим особам, на основі якої встановлюють страхову суму. [Степан Демидович:] А не чули чого про страхові оцінки? [Писар:] Ні, не чував (Сам., II, 1958, 128); Страхова́ пла́та; Страхови́й вне́сок — грошова сума, яку періодично вносить особа чи установа за себе або своє майно відповідно договору про страхування; Страхова́ су́ма — грошова сума, в межах якої страхувач відповідає перед страхувальником у разі настання страхового випадку. Тижнів через два чи три викликали Валентину Карпівну в якусь контору і сповістили, що їй належить одержати п’ятдесят тисяч карбованців страхової суми (Жур., Звич. турботи, 1960, 228); Страхови́й ви́падок — обставина, внаслідок якої виникає обов’язок страхувача; Страхови́й фонд — фонд, утворюваний через систему державного страхування за рахунок внесків колгоспів, кооперативних і громадських організацій та населення.

2. Пов’язаний із соціальним страхуванням; який займається страхуванням. Страхова компанія; Страховий делегат.

Страхова́ ка́са — у СРСР до 1933 р. — єдиний орган проведення державного соціального страхування.

3. Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всякий випадок. Умовою успішного розвитку колгоспів є правильне поєднання нагромадження і споживання при розподілі доходів. Колгоспи не можуть розвиватися без постійного розширення своїх виробничих, страхових, культурно-побутових громадських фондів (Програма КПРС, 1961, 72); Багато першокласного зерна, особливо знаменитої російської пшениці, необхідно для торгівлі на зовнішньому ринку, а також для створення страхових державних запасів (Наука.., 5, 1959, 8); Яра пшеницянайбільш ефективна страхова культура (Хлібороб Укр., 10, 1968, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 755.