СТРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Укладати договір про страхування (у 2 знач.). Страхувати майно.
2. Уберігати кого-небудь від нещасного випадку при виконанні або здійсненні чогось (гімнастичних вправ, циркових номерів і т. ін.). Страхувати — це значить охороняти життя свого товариша в час подорожі, не припускати його падіння, а коли він упав, — утримати (В дорогу, 1953, 113).
3. перен. Уберігати кого-, що-небудь від чогось небажаного, неприємного. Нічого, абсолютно нічого не може Дарка вичитати з тих.. гарненьких очей. Не залишається Дарці нічого іншого, як страхувати себе перед Лідкою (Вільде, Повнол. діти, 1960, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 757.