Слово "стригун" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРИГУ́Н, а́, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву. Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Григ., Вибр., 1959, 276); Трохи осторонь стояли другі меншенькі ясельця, а біля них Трохимова корова та конячка; хтось прив’язав туди ще й стригуна (Л. Янов., І, 1959, 167); — А я на конях гасаю з дитинства. Ще піонеркою виховувала для армії.. стригунів (Логв., Літа.., 1960, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 768.