Слово "стримуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стри́мувати. Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (Наука.., 2, 1973, 18); Ядерна зброя в руках СРСР — величезний стримуючий засіб проти агресивних зазіхань імперіалістів (Ком. Укр., 1, 1963, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 772.