СТРУГА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з обробки чого-небудь струганням або робітник, що виконує таку роботу. Євген — не тільки фрезерувальник, а й шліфувальник, і стругальник, і токар. Він з успіхом виконує різноманітні роботи на трьох-чотирьох верстатах (Роб. газ., 13.VІ 1966, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 788.