СТРУМЕНИ́СТИЙ, а, е. Який тече струменем, потоком і т. ін.; // Який перебуває в легкому хвилеподібному русі. Мерехтливе повітря м’яко струмувало, ніби підлизуючи своїми рухливими струменистими течіями потойбічні висоти (Вітч., 9, 1948, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 790.