Слово "струхнявілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до струхня́віти. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр., 1959, 216); Запалу, струхнявілу хату оперезали блоком, з’єднали з машиною. Тракторист включив хід (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 190); * Образно. — Серце знає, що.. труд знову відродить лице землі, і наші нащадки, перелистуючи жовті, струхнявілі сторінки історії, скажуть тільки: «Вони були велетні!» (Ю. Янов., І, 1958, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 795.