СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] — довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 796.