Слово "стрічний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Коцюб., II, 1955, 158); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч., VI, 1957, 492); На щастя, незабаром нагодилась стрічна машина (Баш, На.. дорозі, 1967, 42); Бився з вітрами я стрічними, Падав в крові на війні (Гірник, Стартують.., 1963, 20); // у знач. ім. стрі́чні, них, мн. (одн. стрі́чний, ного, ч.; стрі́чна, ної, ж.). Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху. Він переймав стрічних і всім кричав, що так не можна… Треба оборонятись (Коцюб., II, 1955, 180); Передерієві лестило, що стрічні затримували свої погляди на його товаришеві (Рибак, Час.., 1960, 156).

Стрі́чні куми́ див. кум1.

◊ Пита́ти стрі́чного і попере́чного див. пита́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 783.