СТУДЕ́НТКА, и, ж. Жін. до студе́нт. — Як гарно співають, — тихо зітхнув Калінін. — Це студенти й студентки… Чудесна молодь (Довж., І, 1958, 488); Вона ж така, як студенткою хімічного інституту була, голубоока і з довгими віями (Вишня, І, 1956, 313); Три дівчини, студентки-агрономи, Йшли взимку по доріжці лісовій (Рильський, III, 1961, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 799.