СТУДЕ́НТСТВО, а, с.
1. збірн. Студенти. І невідомі глядачі — Студентство, молодь, як годиться, — Біля театру, уночі В її [М. Заньковецької] впрягались колісницю (Рильський, І, 1956, 376); Доброю школою трудового загартування студентства стала їх участь у спорудженні народногосподарських об’єктів республіки та ударних комсомольських будов країни (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 43); Які прекрасні зустрічі із студентством та професурою сільськогосподарського інституту та педтехнікуму! (Вишня, І, 1956, 345).
2. Перебування студентом у вищому учбовому закладі або технікумі. Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Хотк., І, 1966, 145); Обох юнаків вразила й трагічна доля професора Костомарова, який в роки їх студентства ще не був професором, але його й тоді вже знали, як талановитого історика (Тулуб, В степу.., 1964, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 799.