Слово "ступінь" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТУ́ПІНЬ, пеня, ч.

1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. Учасники Наради переконані, що ефективність політики кожної комуністичної партії залежить від її успіхів у своїй країні та від успіхів інших братніх партій, від ступеня їх співробітництва (Ком. Укр., 7, 1969, 35); Словами холодний, теплий, гарячий ми характеризуємо різний ступінь нагрітості, різну температуру тіла (Фізика, II, 1957, 7); // Міра вияву чого-небудь. Катря добре знала, що це означає, особливо тоді, коли Павло ще й переходив у розмові з нею на «ви». То вже був крайній ступінь роздратованого збудження (Кучер, Трудна любов, 1960, 308); Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Хотк., І, 1966, 123).

∆ Ви́щий сту́пінь див. ви́щий; Звича́йний сту́пінь див. звича́йний; Сту́пені порівня́ння див. порівня́ння1.

2. Посада, ранг, звання, чин. Весь досвід минулої війни показує, що оточення сильного, активного, маневреного і технічно оснащеного противника вимагав високого мистецтва від командирів і воєначальників усіх ступенів (Ком. Укр., 2, 1969, 65); // У сполуч. з числ. означає той чи інший розряд, категорію чого-небудь. Ордени Вітчизняної війни першого і другого ступеня та два ордени Червоної Зірки прикрашали праву сторону кітеля (Рибак, Час.., 1960, 26); На ювілейній виставці у Москві новий набір меблів «Київ», створений нашими майстрами, відзначено срібною медаллю і дипломом другого ступеня (Веч. Київ, 7.III 1968, 1); Значок ГПО першого ступеня.

Надава́ти (нада́ти) вче́ний сту́пінь див. надава́ти2; Науко́вий (уче́ний) сту́пінь — вища кваліфікація, яка присуджується після захисту дисертації. За виведення незвичайного редису.. присвоєно науковий ступінь кандидата біологічних наук (Хлібороб Укр., 9, 1964, 47).

3. рідко. Горизонтальний виступ сходів, на який ступають, піднімаючись угору чи спускаючись униз; сходина. Я поглянув перед собою на сходи вниз. Посередині на них сиділа Наталка.., а.. на найнижчім ступеню сиділа Маня (Коб., III, 1956, 165); // Взагалі виступ чого-небудь на похилій поверхні. Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між чорними голими ребрами [каміння] (Хотк., II, 1966, 49).

4. перен. Етап, стадія розвитку чого-небудь. Соціалізм — перший ступінь комуністичного суспільства, побудова якого є кінцевою метою боротьби робітничого класу і всіх трудящих (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 35); Роль внутрішнього мовлення на різних ступенях розуміння була різною (Рад. психол. наука.., 1958, 143); Пролетаріат проходить різні ступені розвитку (Комун. маніф., 1947, 22); // Стан, рівень, на якому перебуває, якого досягає що-небудь. Соціалістичне суспільство піднялося на вищий ступінь ідейної зрілості, ще монолітнішою стала його морально-політична єдність (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 49); Особливо.. високого ступеня досконалості Гончар досяг у своїй художній мові, яка за своєю ясністю, виразністю, гнучкістю.. може бути по праву віднесена до найкращих зразків сучасної української літературної мови (Про багатство л-ри, 1959, 235); За ступенем благоустрою наше місто [Москва] давно вже випередило багато столиць зарубіжних держав (Рад. Укр., 17.VІ 1967, 1).

Підніма́ти (підійма́ти, підня́ти, підійня́ти) [ще] на оди́н (ви́щий, нови́й і т. ін.) сту́пінь див. підніма́ти; Підно́сити (піднести́) [ще] на оди́н (ви́щий, нови́й і т. ін.) сту́пінь див. підно́сити; Шко́ла дру́гого сту́пеня — у перші роки Радянської влади — середня школа; Шко́ла пе́ршого сту́пеня — у перші роки Радянської влади — початкова школа.

5. Складова частина ракети, яка після згоряння в ній палива відокремлюється в польоті. У звичайній ракеті кожний відпрацьований ступінь, надавши потрібної швидкості решті ступенів, сам автоматично відпадає від них (Ком. Укр., 7, 1965, 68); Для збільшення швидкості та дальності польоту ракети можуть бути багатоступінчасті; кожний ступінь має свій двигун з запасом палива (Рад. Укр., 15.II 1968, 4).

6. муз. Будь-який звук музичного звукоряду, гами, ладу. Лише незначна частина зразків народної музики закінчується нестійкими ступенями, що вказує на їх приналежність до більш ранніх етапів розвитку фольклору, коли звукоряд ще не складав октавної системи (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 117).

7. заст. Градус. У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів, певно, 18 (Коцюб., III, 1956, 166); Спека (щось ступенів більше сорока) (Еллан, II, 1958, 52).

СТУ́ПІНЬ, пеня і розм. пня, ч.

1. Рух ногою вперед, убік або назад. Не встиг [парубок] ступить десяти ступнів, як пісня стихла (Мирний, І, 1949, 127); Гризельда попростувала до палацу. Але не встигла вона ступити кільки [кілька] ступенів, в садку на стежці несподівано з’явився князь Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 189); // Звуки від такого руху. Його рипучі ступні чулися ще у сінях (Мирний, III, 1954, 230); Блимає каганець на столі, а я сам ходжу-нуджу з кутка в куток, тільки луна стогне від моїх ступенів по хаті (Вас., І, 1959, 85).

◊ Пе́рший сту́пінь — те саме, що Пе́рший крок (див. крок). [Xимка:] Довго я не подавалася,як таки кинути матір та поїхати з паничем? Що люди скажуть..? [Палажка:] Звісно, звісно… Перший ступінь завжди страшний! (Мирний, V, 1955, 221); Сту́пінь за сту́пенем (за сту́пнем) — те саме, що Крок за кро́ком (див. крок). Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (Крим., Вибр., 1965, 392); П’ядь за п’яддю, ступінь за ступенем переходять татарські землі до рук невірним (Коцюб., І, 1955, 292); Половчисі здалося, що шаланда поближчала. Її море приб’є до берега, тоді треба виволокти і врятувати, і артіль подякує — без шаланди риби не наловиш. Посуда наближалася до берега неухильно, невідступно, ступінь за ступнем, хвилина за хвилиною (Ю. Янов., II, 1958, 192).

2. заст. Назва одиниці виміру невеликих відстаней на поверхні землі, що дорівнює відстані між стопами ніг (приблизно 70-75 см) під час ходіння. Сад був за кілька ступнів звідси (Гр., II, 1963, 35); Та й тільки ж то, що огородина своя, а більше землі — ні ступня (Мирний, І, 1949, 133); — Та й що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни, ні ступня! (Григ., Вибр., 1959, 30); Киянине! Ти живеш у Києві — прекрасному і чарівному місті. Пам’ятай, що кожний ступінь землі тут политий кров’ю твоїх батьків (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 826); Корнет одміряв п’ятнадцять ступенів і вистрілив, але не попав в копійку (Збірник про Кроп., 1955, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 806 - 807.