Слово "стухлий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТУ́ХЛИЙ1, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути1.

2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима (Мирний, III, 1954, 189).

СТУ́ХЛИЙ2, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути2. — Вода.. стухла, стара і мутна (Фр., XIII, 1954, 422); * Образно. А чи ж бачив хто на світі краще повітря, як ось тут [у саду]? А ще до того в порівнянні із стухлою, гнилою атмосферою канцелярії (Круш., Буденний хліб.., 1960, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 809.