СТЯЖНИ́Й, а́, е́, спец.
1. Признач. для стягання, скріплення чого-небудь. Щоб регулювати підіймання мотовила.., в механізмі регулювання встановлюють укорочений стяжний прут (Колг. Укр., 7, 1957, 19); На автомобілі акумуляторна батарея установлюється.. під підлогою кабіни або під капотом двигуна у спеціальному гнізді і закріплюється.. стяжною стрічкою на болтах (Автомоб., 1957, 216); Стяжні болти.
2. Який стягається, скріплюється стяжкою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 812.