Слово "стіл" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТІЛ1, стола́ і сто́лу, ч.

1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.., 1955, 168); Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч., І, 1963, 25); Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Н.-Лев., VI, 1966, 364); Господиня поставила на стіл кухлик молока (Досв., Вибр., 1959, 85); Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Баш, П’єси, 1958, 7); На операційному столі.. лежить хвора дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (Наука.., 12, 1961, 32).

Зеле́ний стіл див. зеле́ний.

◊ Зу́стріч (нара́да і т. ін.) за кру́глим столо́м див. кру́глий; Ка́рти на стіл!, у знач. виг. — уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи. [Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять (Лев., Драми.., 1967, 6); Ко́сий стіл див. ко́сий; Ляга́ти (лягти́) на стіл див. ляга́ти; На столі́ лягти́ — умерти. — Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на сім столі лягти, чим погубити себе (Кв.-Осн., II, 1956, 447); Під стіл пі́шки ходи́ти див. пі́шки.

2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (Котл., І, 1952, 217); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Янов., II, 1958, 205); За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329); * Образно. Буржуазія завжди тягнула з громадського стола найласіші шматки, обкрадаючи народ (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 96); // перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом. Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Хотк., II, 1966, 185).

Встава́ти (вста́ти, підво́дитися, підве́стися і т. ін.) з-за сто́лу (стола́) — вставати, закінчивши їсти. Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу (Мирний, III, 1954, 47); Першою підводиться [Настя] з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки, полив’яний полумисок (Стельмах, II, 1962, 106); За оди́н стіл сіда́ти; За одни́м столо́м (при одні́м столі́) [сиді́ти] — нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до рівного. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом… Я — гласний і вінгласний… (Мирний, І, 1949, 373); За столо́м; При столі́ — під час їжі. Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (Гончар, III, 1959, 227); [Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі… [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Л. Укр., III, 1952, 153); Збира́ти (зібра́ти) з (зі, зо) стола́ (сто́лу) — збирати посуд і недоїдки. Дарка.. почала збирати зо стола (Л. Укр., III, 1952, 669); З-за сто́лу не вихо́дить хто у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось. — В неї оті странники, та ченчики, та богомолки з богомолами і з-за столу не виходять (Хотк., І, 1966, 90); Накрива́ти (накри́ти, застила́ти, застели́ти, опоряджа́ти, опоряди́ти і т. ін.) стіл; Накрива́#ти (накрити, готува́ти, приготува́ти і т. ін.) на стіл — готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (Н.-Лев., VII, 1966, 53); — Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать козакам за столом..! (П. Куліш, Вибр., 1969, 124); [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139); Ганна Сильвестрівна почала готувати на стіл (Сенч., Опов., 1959, 9); На столі́ що — уже подано їсти що-небудь. От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300); Подава́ти (пода́ти) на стіл — подавати якісь страви для їжі. — Домна подає на стіл вечерю (Коцюб., І, 1955, 97); Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась Наталка до.. розмов (Гончар, II, 1959, 347); Прибира́ти (прибра́ти) зі сто́лу (на столі́) див. прибира́ти; Проси́ти (запроси́ти, кли́кати, покли́кати, кликну́ти і т. ін.) до сто́лу (за стіл) — запрошувати їсти. — Прошу до столу.., — м’ячиком вертиться перед підполковником Бараболя (Стельмах, II, 1962, 61); Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Тулуб, В степу.., 1964, 343); Пили [троянці] на радощах сивуху І їли сім’яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Котл., І, 1952, 72); Саджа́ти (посадови́ти і т. ін.) за стіл — починати пригощати. Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Укр.. присл.., 1963, 117); За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів (Тют., Вир, 1964, 263); Сіда́ти (сі́сти) за стіл — сідати їсти. — Хіба можна сідати за стіл з немитими руками? — здивувалася Юля (Тют., Вир, 1964, 211); Приказавши.. Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Смолич, Мир.., 1958, 62); Сіда́ти (сі́сти) за стіл перегово́рів див. сіда́ти.

3. їжа, страви; харчі. До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (Собко, Матв. затока, 1962, 58); Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (Наука.., 3, 1972, 50); // Вид їжі, страви; режим харчування. — Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха (Н.-Лев., І, 1956, 151); Вегетаріанський стіл; Дієтичний стіл; // Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер. Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (Коцюб., III, 1956, 168).

4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.

∆ Адре́сний стіл — установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання; Стіл зна́хідок див. зна́хідка.

5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки. Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142); Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технол. різального інстр., 1959, 183).

6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами. В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння,.. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс заг. геол., 1947, 144).

СТІЛ2, стола́ і сто́лу, ч. У стародавній Русі — князівський престол. Стіл київський захопив підступно Святополк (Загреб., Диво, 1968, 432); // розм. Взагалі престол як символ влади. Старий цар умер, а зосталося два брати.. Осівся на предківськім столі менший (Мирний, І, 1949, 215); — Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш, Вибр., 1969, 173).

Саджа́ти (сади́ти, посади́ти, посадови́ти) на стіл — надавати комусь князівську владу; Сі́сти на столі́ (на стіл) — почати князювати. Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли.. вбили князя Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (Скл., Святослав, 1959, 13); Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (Знання.., 12, 1969, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 712 - 713.