СУБ… Перша частина складних слів, яка надає значення: а) розташований поблизу, нижче або під чим-небудь, напр.: субантаркти́чний, субконтинента́льний, субкосмі́чний і т. ін.; б) підпорядкований, підлеглий, напр.: субінспе́ктор, субордина́тор і т. ін.; в) не основний, другорядний; менший, напр.: субірига́ція, субкульту́ра, субмікроскопі́чний, субраху́нок, субформа́ція, субядро́ і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 814.