СУБЛІМО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сублімува́ти.
2. у знач. прикм. Законсервований способом сублімації. Сублімовані продукти зберігають форму, розміри, колір, смак, аромат, вітаміни (Веч. Київ, 26.V 1971, 4); * Образно. Здавалося, існував найживіший механізм, що вічно обертається в його [А. Ейнштейна] мозку. Це була сублімована життєва сила (Наука.., 9, 1967, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 815.