СУБОРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. Система суворого підпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що грунтується на правилах службової дисципліни. Напоєний духом бюрократичної субординації, він помалу.. стратив почуття своєї волі (Фр., VI, 1951, 327); [Нечипоренко:] Ми з товаришем майором вже навіть трохи посперечалися. На гражданці це дозволяється, субординація інша (Лев., Драми.., 1967, 277); * Образно. У стаді зубри дотримуються суворої субординації. Сильніші користуються правом першості при виборі місця відпочинку, випасів тощо (Знання.., 4, 1973, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 816.