СУГЕСТИ́ВНО. Присл. до сугести́вний. Швейк не міг утриматися, аби не вигукнути в бік шпалер «nazdar» і не замахати шапкою. Це так сугестивно подіяло, що юрба повторила привітання, і «наздар» летіло далі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 821.