СУГЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до су́глинок. Суглинковий склад грунту; // Те саме, що сугли́нистий. Залежно від того, на якій гірській породі утворились грунти, вони можуть бути глинистими, піщаними, суглинковими або супіщаними (Фіз. геогр., 7, 1957, 51); На важких суглинкових грунтах насіння льону треба загортати не глибше як на 1,5-2 см (Техн. культ., 1956, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 821.