СУ́ДИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.).
Страшне́ (оста́ннє) су́дище — те саме, що Страшни́й (оста́нній, оста́тній) суд (див. суд). Людоїде, змію! На страшному на су́дищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих (Шевч., І, 1963, 249); Книго господня страшна! На судищі нашім останнім Кожне злочинство і гріх навіч покаже вона! (Зеров, Вибр., 1966, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 826.