СУДО́ВИСЬКО, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Джордано Бруно сміливо йшов по землі, вперто боровся проти попів, а вони, оті інквізитори, аж зубами клацали.. Привели на своє судовисько та почали його допитувати (Збан., Мор. чайка, 1959, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 828.