СУДО́МНО. Присл. до судо́мний. Кістяк дорослого чоловіка лежить поперек галереї [печери]. Права рука судомно вп’ялася у нижню щелепу (Наука.., 11, 1971, 36); Судомно змахнувши рукою, Хохол ударився об залізну дужку, вмуровану в стіну (Голов., Тополя.., 1965, 301).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 829.