СУКНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сукни́на. Тротуар заблищав, як чорне, натерте сукнинкою скло (Ряб., Жайворонки, 1957, 195); — Чи ти взуєшся сьогодні..? — ..Андрій нарешті переміг тісні чоботи, витер їх сукнинкою до блиску (Кир., Вибр., 1960, 370).
СУКНИ́НКА, и, ж. Те саме, що сукни́на.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 831.