СУКНЯ́НИЙ, а, е. Те саме, що суко́нний. У XIII ст. виникає ремісниче виробництво сукняної тканини — «опоки» (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429); Прямо до їх гурту ішов парубок, високий, білявий, у синьому сукняному каптані (Мирний, III, 1954, 32); Солдатам видали лише торішні башлики, сукняні онучі та подерті рукавиці (Тулуб, В степу.., 1964, 185).
◊ Сукня́на мо́ва; Сукня́ний стиль — те саме, що Суко́нна мо́ва; Суко́нний стиль (див. суко́нний). Тримає [лікар] мене під ферулою. Що́ то, якби він бачив мої літні «уклонения от спокойного образа жизни», — як він своїм сукняним стилем виражається [висловлюється]!.. (Л. Укр., V, 1956, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 831.