СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (Ком. Укр., 1, 1959, 19); Сьогоднішня праця робітника — це не тільки сукупність мускульних зусиль, а й напруга розуму, творчий процес (Літ. Укр., 16.II 1965, 2).
В [усі́й (свої́й, їх i т. ін.)] суку́пності — разом, загалом; у цілому. Блискуча фортуна плюс до неї родючі землі, незрівнянні пасовиська, породисті вівці — все це в сукупності принесло Фальцфейнам їхні мільйони (Гончар, Таврія, 1952, 141); Щоб історичні факти розкривали суть явищ, їх треба вивчати в комплексі, в усій їх сукупності (Ком. Укр., 5, 1960, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 832.