СУМБУ́Р, у, ч. Щось неясне, безсистемне; плутанина, безладдя. Представники різних формалістичних напрямів у мистецтві.. оголошували всяке кривляння чимсь новим. Таке псевдоноваторство відкидало реалізм, простоту і зрозумілість образу, замінюючи їх сумбуром, дешевим оригінальничанням (Іст. укр. літ., II, 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 835.