Слово "сумка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУ́МКА, и, ж.

1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (Котл., I, 1952, 80); Шкіряна сумка з листами висіла в нього на боці (Донч., VI, 1957, 54); Віктор дістав з польової сумки зошит (Автом., В. Кошик, 1954, 124); Фельдшерка розклала свою сумку-аптечку (Головко, Літа.., 1956, 165); Господарська сумка; Учнівська сумка; * Образно. — Думаєш, ніхто не знає, яка сумка в твого батька!..Го-го! багацького сина і чорт не бере (Л. Укр., III, 1952, 561); // Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін. Аксесуари весняного одягу — взуття на зручному каблуці.. і прямокутна сумка, хустка на шиї (Веч. Київ, 17.II 1969, 4); Жіноча сумка.

Саніта́рна су́мка див. саніта́рний.

2. анат. Утвір із сполучної тканини, який оточує або містить у собі суглоби, внутрішні органи і т. ін. Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою — навколосерцевою сумкою (Анат. і фізіол. люд., 1957, 60); Суглобова сумка іноді буває настільки тонка, що роль її у сполученні кісток незначна (Метод. викл. анат.., 1955, 63); Волосяна сумка.

3. зоол. Підчеревний мішок, у якому доношуються й розвиваються малята деяких тварин. Самка [сумчастого ведмедя] народжує, одно маля, якого ще довгий час після виходу з сумки таскає на спині (Посібник з зоогеогр., 1956, 19).

4. бот. У деяких грибів — клітина, в якій розвиваються спори.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 837.