СУМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СУМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех.
1. Нерозривно поєднувати; сполучати. Неможливо довгий час суміщати розвиток міжнародної розрядки і постійне збільшення воєнних потенціалів держав, удосконалення і нагромадження зброї (Ком. Укр., 6, 1975, 13); Складність втілення кадрів-спогадів [у фільмі «Поема про море»] примушувала Олександра Петровича [Довженка] шукати нових форм вираження.. — Чи може сумістити політ гусей зі справжнім морем, наприклад, на тлі неба на море покласти мультиплікат? (Мист., 6, 1958, 30); // Займатися чим-небудь одночасно з іншим. Суміщати обов’язки; Суміщати посади.
2. Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу кожної точки або частини. Дві геометричні фігури називаються рівними, якщо переміщенням однієї з них у просторі її можна сумістити з другою фігурою так, що обидві фігури сумістяться в усіх своїх частинах (Геом., І, 1956, 3); Сумістити площини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 837.