Слово "суперечливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який містить у собі суперечність (у 1 знач.). Сучасному капіталізмові властиві складні й суперечливі процеси, які ведуть до дальшого поглиблення його загальної кризи (Ком. Укр., 5, 1968, 23); Шмалій замислився, на його чолі міняться суперечливі думки (Стельмах, І, 1962, 120); Суперечливі судження; // Якому властиві суперечності. Міцкевич був дуже складною, багато в чому суперечливою натурою (Рильський, X, 1962, 46); Таких суперечливих характерів у людей я ще не зустрічала (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 116); // у знач. iм. супере́чливе, вого, с. Те, що містить у собі суперечність. В світогляді і творчості П. Тичини цього періоду [1917-1920 рр.] було ще чимало суперечливого (Іст. укр. літ., II, 1956, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 845.