СУПЛЕТИВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Творення форм одного й того самого слова від різних коренів або основ. Для багатьох відмінкових форм особових займенників характерний суплетивізм, тобто відмінкові форми мають не тільки різні флексії, але й відмінні основи (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.