СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися; // Іти, з’являтися куди-небудь (про когось небажаного). — Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! — сказала Уляся й скривилась (Н.-Лев., IV, 1956, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.