СУРДИ́НА, и, ж. Пристрій для приглушення звуку в смичкових і духових музичних інструментах. Сурдина — невеличкий пристрій у вигляді гребінчика, який надівають на кобилку скрипки, сковуючи її вібрацію і пом’якшуючи звук (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 142); * Образно. Тепер у мене ще всі почуття і думки під сурдиною грають, ледве прокидаються (Л. Укр., V, 1956, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.