СУРМОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до су́рма́; // Який видає сурма. Сурмовий звук.
2. Який силою, тембром і т. п. нагадує звук сурми. Ще на воротях почув Йон сурмовий голос батьків (Коцюб., І, 1955, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 855.