Слово "сусідство" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУСІ́ДСТВО, а, с.

1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Л. Укр., III 1952, 474); // Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням. Вона.. почувала, що ні близьке сусідство принадного кавалера, ні дим сигари, ні пунш вже не запалюють колишнімсь [колишнім] огнем її серце (Н.-Лев., III, 1956, 221); Приаральський степ був ще бідніший і пустельніший, ніж біля Орська. Тут у всьому відчувалося сусідство двох пустель — Каракумів та Барсуків (Тулуб, В степу.., 1964, 291); Сусідство огірків і квасолі добре позначається на їх рості і розвитку (Колг. Укр., 9, 1960, 46).

Жи́ти (бу́ти) в до́брому (в ми́лому і т. ін.) сусі́дстві — мирно уживатися, співіснувати. Живуть [на виставці] у доброму сусідстві картини, малюнки скульптури як маститих, широко відомих наших художників та різьбярів, так і твори майстрів молодшого віку (Рильський, Веч. розмови, 1964, 14); У (в) сусі́дстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь. [Руфін:] Деякі так нечепурно убралися, що видержати тяжко в сусідстві з ними (Л. Укр., II, 1951, 507); Гуля така — аж обличчя криве!..Добре, що лікар в сусідстві живе. Мама швиденько — до нього! (С. Ол., Вибр., 1959, 150).

2. заст. Найближча місцевість, околиця або сусідній дім. В цілім сусідстві всі знали Якубову, а її чоловіка коли й згадував хто, то хіба як «чоловіка Якубової» (Фр., IV, 1950, 208); Найчастіше.. Солецькі візитувалися з одним панством з сусідства (Кобр., Вибр., 1954, 90).

3. збірн., заст. Сусіди. Візит Онєгіна чимало Збудив у Ларіних розмов. Сусідство теж до діла встряло, І прослух між людьми пішов (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

& По сусі́дству: а) те саме, що У сусі́дстві. [Кукса:] Знаєте, живемо по сусідству: не можна, щоб інколи не посварились… (Кроп., І, 1958, 192); Рейментарівський загін був розташований по сусідству [з Чернігівським партизанським загоном] (Шер., В партиз. загонах, 1947, 42); Перші рабовласницькі держави в нашій країні виникли на Закавказзі, по сусідству з Ассірією (Іст. СРСР, І, 1956, 11); б) (рідко) як сусід; по-сусідському. — Пам’ятай, як будеш продавати закопи, то вже по сусідству удайся до мене першого (Фр., IV, 1950, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 857.