СУХЕ́НЬКО. Присл. до сухе́нький. Гаснули зорі. Хтось дужо за обрієм надував губи,.. сухенько хихотів у кулак. А потім клацав зубами… (Головко, І, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 864.