Слово "сухий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУХИ́Й, а, е.

1. Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. Знімали [рибалки] сухий невід, навішували мокрий, щоб просушувався (Мирний, І, 1954, 349); Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Коцюб., II, 1955, 363); Ант знайшов у півтемряві сухих дров, підкинув до вогнища (Скл., Святослав, 1959, 7); Треба ж і до малої дитини кинутись, підложити суху пелюшку, хоч трохи погодувати (Кв.-Осн., II, 1956, 227); // З невеликою кількістю грунтової вологи. Росте [нечуйвітер] на сухих луках і сухих вигонах, рясно на піщаному грунті (Лікар. рослини.., 1958, 144); Теплові електростанції прийнято споруджувати недалеко від річки чи озера. Криворізька будується на сухому місці (Рад. Укр., 29.I 1963, 2); // у знач. ім. сухе́, хо́го, с. Сухе місце. Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння. Миколай зіскакує зі шварою на сухе (Хотк., II, 1966, 393); За якусь мить зальопана півторатонка вже стоїть на сухому (Гончар, Маша.., 1959, 31); // у знач. ім. сухе́, хо́го, с. Сухий одяг. Прийшовши.. увесь мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе, почав сушитись у кухні, біля печі (Збірник про Кроп., 1955, 26); Тимко мовчки зняв із себе сорочку, викрутив її.., побіг задвір’ями додому. Мати, побачивши сина, переполошилася, затопила піч. Тимко переодягся в сухе (Тют., Вир, 1964, 123).

До сухо́го — досуха. Мишка витер до сухого очі полою, насунув свою будьонівку на голову, важко зітхнув, — мовчки пішов до дверей (Вас., Вибр., 1950, 236); Сухе́ рида́ння; Сухи́й плач — ридання, плач без сліз. Кричала [Катерина].., що цього не було, що цього не могло бути,.. розривалася в сухих риданнях… (Хотк., II, 1966, 253); Сухі́ о́чі — очі без сліз. Жаль гострим ножем краяв йому серце, на сухі очі набігли сльози (Мирний, І, 1954, 324); Сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю, лице бліде. На шелест його кроків рвучко обертає голову, очі сухі, пекучі (Тют., Вир, 1964, 124); Настя переборола хвилинну слабість. Очі в неї сухі й блискучі (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 42).

◊ Вихо́дити (ви́йти) сухи́м з води́ див. вихо́дити; На сухо́му [здає́ться] мо́кро кому — хтось перебільшує небезпеку. — Тільки дивіться, хлопці, бо нам, беззубим, і на сухому здається мокро, а вам усе море по коліно (Панч, II, 1956, 77); Не залиши́лося (не зоста́лося і т. ін.) ні (й) рубця́ (ру́ба) сухо́го див. рубе́ць, руб1; Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) див. ни́тка, ни́точка; Сиди́ть (опини́вся) на сухо́му хто — комусь не везе, не щастить; хтось потрапив у скрутне становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що й найвезучіший рибалка сидить на сухому (Літ. Укр., 2.IV 1968, 4); З матеріального боку для Шевченка настали важкі часи. Гонорари.. платних замовців розтанули.. І ось тепер він опинився, як кажуть, на сухому (Тулуб, В степу.., 1964, 471); Суха́ спра́ва — злочин без убивства. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були офіцери з білим духом і найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої й сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Янов., II, 1958, 196); Трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м див. по́рох2.

2. Позбавлений вологості, сирості; який має незначну вологість, сирість. Сонце стояло якраз над головою; не гріло — палило; польовий вітер такий сухий, гарячий (Мирний, IV, 1955, 20); Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (Н.-Лев., VI, 1966, 89); // Який характеризується відсутністю вологості або незначною вологістю повітря (про приміщення). Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Колг. Укр., 4, 1958,13); Хороше було знати, що сьогодні не доведеться нікуди йти, що можна буде в сухому приміщенні проспівати з друзями допізна, а потім всмак поспати на пухкій соломі до ранку (Гончар, III, 1959, 132); // З невеликою кількістю опадів, вологи або без них; бездощовий. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хлібу урожай! (Укр.. присл.., 1963, 249); Повітря надходить з Середньої Азії: воно дуже сухе, і вологи в нього не вистачає навіть для утворення маленьких хмаринок (Наука.., 10, 1974, 56); Дощ не безпросвітний. Вчора, наприклад, зовсім гарний і сухий був день (Л. Укр., V, 1956, 392); З погодою щось діялося. Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (Коцюб., II, 1955, 20); Літо стояло сухе, червневими ночами Ташань кипіла від зорепадів (Тют., Вир, 1964, 299).

Суха́ гроза́ (хма́ра і т. ін.) — гроза, хмара без дощу. То один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле, що швидко заволікається тучами, небо..Хоч би добрий дощ ушпарив ..! — З цього дощу не буває,чує раптом Дьяконов неподалік десь позад себе спокійне, розважливе.Суха гроза… (Гончар, II, 1959, 358); Сухи́й сніг — сипкий сніг. Ранок видався хоч і ясний, а вітряний. Мете вітер сухий сніг по землі (Головко, II, 1957, 335); Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита (Тулуб, В степу.., 1964, 220); Сухи́й тума́н — помутніння повітря від диму, гару, найдрібнішого пилу та інших твердих часток; імла. Сухий жовтий туман висів у повітрі, заступаючи сонце (Тулуб, В степу.., 1964, 72); В чистім повітрі тут ніколи не було того пилу, найдрібнішого сухого туману (Гончар, IIІ, 1959, 91).

3. Який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий. Надворі потемніло як уночі, дощ здоровенними краплями то там, то там пада, суха земля зразу убирає у себе.. бризки і через хвилину тілько круглі сліди їх видні на землі (Мирний, І, 1954, 306); Сухі поля на підступах до станції вихрилися вибухами, бушували сірими завіями піднятої вітром пилюки (Гончар, III, 1959, 376); — Язик сухий… Води! Дружина подає йому кухоль з водою (Довж., І, 1958, 110); Гнат блимав переляканими очима, облизував сухі губи (Тют., Вир, 1964, 334); // Без води, не наповнений водою (про криницю, ставище, річище і т. ін.). Дарма з сухої криниці воду брати! (Укр.. присл.., 1963, 244); По деяких ямках тії стежки блищала водиця, другі були сухі, порепалися (Мирний, IV, 1955, 12); Мені з’явився рідний дім З димком легким і безтурботним Над нашим річищем сухим (Зеров, Вибр., 1966, 420); // Не свіжий або не соковитий. — Суха! — перегодя трохи крикнув Матня, насилу проковтнувши цілу жменю капусти (Мирний, І, 1949, 336); // Засохлий (про рослини). Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Н.-Лев., II, 1956, 215); Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя (Хотк., II, 1966, 105); — Я змалечку живу в лісі.. Я знала, яке дерево сухе, а яке всихає і коли його можна буде зрубати (Мушк., День.., 1967, 24).

Сухи́й хліб: а) твердий, черствий хліб. Вернулись [Чіпка і Грицько ] з водопою. Пообідали сухий хліб з сіллю (Мирний, І, 1949, 154); Хліб! Який це хліб? Тамара вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в’їдається в ясна (Хижняк, Тамара, 1959, 181); б) нічим не помащений хліб; в) хліб без нічого іншого; Сухі́ плоди́ — плоди, які не мають соку (напр., горіхи).

◊ Ї́сти сухи́й хліб; Жи́ти на сухо́му хлі́бі — голодувати, жити у нестатках, злиднях. — Побачимо, що ти заробиш на тій фермі.А тобі все мало! — обзивався Павло..Не мало, а люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Тют., Вир, 1964, 131); Плести́ сухо́го ду́ба див. плести́.

4. Пригот. висушуванням (про харчові продукти). Тут ворохи солодких пряників — медовиків, в’язки бубликів, гора й груда оріхів, сухих грушок купи (Вовчок, І, 1955, 304); Послав Вам.. дві поштові посилки з капрійськими мандаринами, сухим виноградом (Коцюб., III, 1956, 415); Тараня, ще по весні з Дону навезеная, і суха, і солона (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (Хлібороб Укр., 12, 1968, 33).

5. Не рідкий (про харчові продукти). Суха гірчиця; // Пригот. у вигляді порошку або концентрату. Сухий кисіль; Сухий жовток.

Сухе́ варе́ння — варення, перев. із вишень, зварене з невеликою кількістю цукру без додавання води. Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду й сухе київське варення (Тулуб, В степу.., 1964, 43);

Сухе́ молоко́ — продукт у вигляді білого з кремовим відтінком порошку, який виготовляють висушуванням свіжого молока. У Сумській області став до ладу Буринський завод сухого знежиреного молока (Роб. газ., 26.II 1975, 2); Сухи́й пайо́к див. пайо́к.

6. спец. Який здійснюється або виробляється без вологи, рідини. Створено і перевірено на виробництві метод сухого змішування і подрібнення фторопласту-4 й графіту при виготовленні композиції для самозмащувальних матеріалів (Вісник АН, 1, 1971, 4); // Який характеризується відсутністю вологи, рідини у складі, структурі, будові чого-небудь.

∆ Суха́ вага́ мото́ра (автомобі́ля і т. ін.) — вага мотора (автомобіля і т. ін.) без води у циліндрах; Суха́ перего́нка див. перего́нка; Суха́ штукату́рка див. штукату́рка.

7. Який недостатньо живиться виділенням сальних залоз (про волосся, шкіру). Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (Наука.., 3, 1967, 29); Жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. Одне якесь місце зовсім розлютило його (Гончар, II, 1959, 209).

8. мед. З атрофованими м’язами (про кінцівки). Суха нога; Суха рука.

9. мед. Який відбувається при відсутності вологи, без рідких виділень (про фізіологічні хворобливі процеси, явища). Лікування сухих плевритів зводиться до вживання відповідних медикаментів, що діють на інфекцію (Наука.., 1, 1957, 31).

Сухи́й ка́шель — кашель без мокротиння. Для видалення густого харкотиння з бронхів і для пом’якшення сухого кашлю п’ють чай з напару квіток гречки (Лікар. рослини.., 1958, 179).

∆ Сухі́ ро́ди — роди, які відбуваються після того, як передчасно відійдуть навколоплідні води.

10. Худий, сухорлявий. Маленький сухий панок трохи гугнявим голосом викликав хлопців (Л. Укр., III, 1952, 557); Молода — суха і дуже негарнавесь час мовчки сидить в кутку (Коцюб., III, 1956, 425); Серед дозорних застави — його, Килигеїв, батько. Сухий, легкий, мов джигіт, незважаючи на свої сімдесят років (Гончар, II, 1959, 11); // Дуже виснажений внаслідок хвороби, тяжкої праці і т. ін. Суха та замліла після недуги, вона аж світилася (Мирний, IV, 1955, 234); Явдоха зітхнула і заходилась мити посуд. Була це суха, немічна жінка з жовтим обличчям і чорними, колись красивими, а тепер змученими, як після хвороби, очима (Тют., Вир, 1964, 366); // З позбавленими жиру м’язами (про частини тіла). Галя собі обнімала Мотрю, як матір, цілувала її зашкарублі, сухі щоки, руки… (Мирний, II, 1954, 249); Тонка шия [у Джері] стала ще тонша, сухе лице стало ще сухіше (Н.-Лев., II, 1956, 188); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно (Ткач, Плем’я.., 1961, 5); Стиснув [Терентій] сухий кулак (Стельмах, І, 1962, 313); // Худий, виснажений (про тварин). З-за хати вибігла суха собака, кудлата, як вівця, і зашавкотіла на гостей (Н.-Лев., II, 1956, 318); З одного боку дишла був запряжений у пов’язану шлею сухий буланий кінь, котрому здалека можна було порахувати всі ребра (Кобр., Вибр., 1954, 112).

11. перен. Позбавлений душевної теплоти; нездатний виявляти теплі почуття або дуже стриманий у виявленні їх. Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (Собко, Звич. життя, 1957, 78); Два тижні тому, при першому знайомстві, Дубов видався їм сухою та черствою людиною, яка здатна лише підписувати накази (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 8); [Терешко:] І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдяний (Зар., Антеї, 1962, 12); // Який свідчить про відсутність душевної теплоти або стриманість. Глибоко запалі очі, змарніле лице й строгий, сухий вираз на йому (Вас., II, 1959, 100); // Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодно ввічливий, стриманий, діловий. Занадто сухий прийом не стільки збентежив Погибу, як Бараболю (Стельмах, II, 1962, 84); Знову запитала [секретарка], але вже не тихим, догідливим голосом,.. а сухим і офіціальним (Тют., Вир, 1964, 60); Сухе прощання, його корзинка і вокзал. О, як дивився він востаннє!.. (Сос., 1, 1957, 221).

12. перен. Без емоційних подробиць; неяскравий, невиразний. В порівнянні з Галицьким літописом стиль літопису Волинського більш сухий, діловий, майже цілком позбавлений образно-поетичних засобів (Іст. укр. літ., І, 1954, 53); Писали вони [космополіти] свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (Рильський, III, 1956, 72); Лист [від батька] був короткий, сухий і неясний (Коцюба, Нові береги, 1959, 231); // Який не викликає особливого інтересу; нецікавий, нудний. Я читав і перечитував ті сухі урядові документи (Фр., IV, 1950, 475); Цей сухий перелік може нагнати на вас нудоту (Кулик, Записки консула, 1958, 111); Надходила пора віддавати дітей у гімназію, але Ользі Петрівні ніяк цього не хотілось робити, вона вважала, що сухі науки вб’ють у них всяку індивідуальність (М. Ол., Леся, 1960, 32); На газетні сторінки потрапляють подекуди сухі, сірі, нудні і поверхові замітки (Рад. Укр., 5.V 1961, 1).

13. перен. Позбавлений м’якості, соковитості; різкий, тріскучий (про голос, звуки). Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Гончар, III, 1959, 108); Іван здригнувся і став. Сухий зловісний сміх різнув його по серці (Коцюб., II, 1955, 346); Безтінний день. Мовчання світове, Де дано коникам самим перекликаться Сухим сюрчанням (Рильський, II, 1946, 175); Натиснув [Оксен] двері плечем, вони з сухим скрипом відкрилися (Тют., Вир, 1964, 27); Навіть на плацу під сухий і заглушливий тріск барабанів народжувалися в ньому іронічні рядки в ритм цим клятим барабанам (Тулуб, В степу.., 1964, 124); Вже ніхто не схоплювався на ноги, почувши у дворі дикі зойки та короткі сухі постріли (Збан., Єдина, 1959, 94); Звучання мови, як і музики, буває швидке, повільне, співуче й сухе, уривчасте (Літ. Укр., 25.VI 1968, 2).

14. перен., розм. При якому учасник спортивного змагання, гри, програвши, не набрав жодного очка. Сухий рахунок; // у знач. ім. суха́, хо́ї, ж. Програна партія, в якій той, хто програв, не набрав жодного очка. Лагунська.. сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами.Ми б їм суху, розумієте, суху, а ви мажете, підсобляєте їм,вичитувала йому (Коцюба, Нові береги, 1959, 433).

Суха́ нічия́ — результат гри, в якій жодна із сторін не відкрила рахунку. Сухою нічиєю закінчився поєдинок в Ленінграді, де зустрічались футболісти «Зеніту» і московські спартаківці (Веч. Київ, 23.Х 1967, 3).

& Суха́ го́лка: а) техніка глибинної гравюри на металі, при якій вістрям твердої голки вишкрябують штрихи на поверхні металевої пластини. З’явилася величезна — понад п’ятдесят естампів — серія гравюр, виконаних у техніці сухої голки,«Тварини і люди» [Ганса Грундіга] (Образотв. мист., 1, 1974, 5); В XV столітті поряд з ксилографією.. існувала гравюра на металі (різцева гравюра). З часом з’явився її різновид — «суха голка» (XVI століття) (Наука.., 5, 1975, 33);

б) картина, малюнок, виконані цим способом. Близько п’ятдесяти робіт [українських художників] — дереворити, ..гуаш, суха голка..викликали у глядача велику шанобу до плідної праці митців (Вітч., 3, 1971, 221); Суха́ ковбаса́ — копчена ковбаса. Узяв із тарілки тоненький шматочок сухої ковбаси (Панч, Синів.., 1959, 4); Сухе́ вино́ — вино, яке одержують при повному зброджуванні фруктових соків без додавання спирту й цукру. Столове вино, в якому весь цукор перетворився на спирт, називають сухим (Наука.., 2, 1969, 48); З яблук, груш, агрусу, порічок виготовляються добрі сухі вина, які не містять цукру (Сад. і ягідн., 1957, 290); Сухи́й зако́н див. зако́н; Сухи́й лід див. лід; Сухи́й спирт див. спирт; Сухі́ дрі́жджі див. дрі́жджі; Сухі́ [мисли́вські] соси́ски — копчені сосиски. Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски (Тулуб, В степу.., 1964, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 864.