СУХОВЕРШИ́НИТИ, нить, недок., спец. Засихати, відмирати на верхівці (про дерево). В 20-25 років починає суховершинити [тополя чорна пірамідальна] і в 35-40 років відмирає (Озелен. колг. села, 1955, 74); Дерева стали слабо рости, легко пошкоджуються серцевинною гниллю, суховершинять та відмирають у порівняно молодому віці (Наука.., 4, 1961, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 867.