СУХОЖИ́ЛЛЯ, я, с., анат. Частина м’яза — волокниста сполучна тканина, за допомогою якої м’яз прикріплюється до кістки. У зяючій рані, що густо сочилася кров’ю, він побачив перебиту кістку і рвані пасма синюватого сухожилля (Кучер, Голод, 1961, 172); [Зозуля:] Товаришу комбриг, наші коні… [Котовський:] Що? [Зозуля:] Лежать мертві… Хтось підрізав їм сухожилля… (Мокр., П’єси, 1959, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.