СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко.
1. Те саме, що сухозлі́тка. Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Гр.); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички — різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (Мал., Думи.., 1959, 11).
2. Тонкий дротик, яким обвивають струни (кобзи, бандури і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.